Історія районів Кривого Рогу

Історія районів Кривого Рогу: коли і як з’явились Центрально-Міський, Інгулецький та Саксаганський

Кривий Ріг простягнувся на багато кілометрів вздовж покладів руди та розташованих поряд підприємств, тому і не дивно що в його складі багато різних районів. Сьогодні ми поговоримо про те, як, коли і чому з’явились декілька з них, які, мабуть є найвідомішими в місті.

Саксаганський район

Цей район утворився у 1975 році, за Указом Верховної Ради УРСР від 13 листопада 1975 року, тобто був виокремлений з вже існуючих на той момент Дзержинського, Жовтневого та Центрально-Міського районів. Назву отримав від річки, що протікає поряд, тобто Саксагані. Для довідки, довжина цієї водної артерії, яка неодноразово згадується у легендах про заснування Кривого Рогу, 144 км, ширина – від 20 до 40 м.

Проектування та будівництво житлових будинків та будівель цивільного та громадського призначення в Саксаганському районі почалося задовго до його утворення, ще в 50-60-ті роки ХХ століття, коли відновлювалося зруйноване війною місто. Економічний потенціал району складають 17 великих промислових підприємств, 7 підприємств комунальної сфери, 1 – науки, на яких працює майже 10 тис. людина. Це підприємства різних галузей: машинобудівної, промислових будматеріалів, поліграфічної, легкої, харчової.

На території району працюють 7 закладів охорони здоров’я, 27 загальноосвітніх навчальних закладів, 27 дошкільних навчальних закладів, шість позашкільних навчальних закладів, міський комунальний дитячий будинок, КУ «Центр соціально-психологічної реабілітації дітей», 2 палаци культури, 32 об’єкти культурної спадщини. ляльок», дві дитячо-юнацькі спортивні школи № 8, 10, центр спорту дітей, юнацтва та молоді «Олімп», центр дозвілля «Соняшник», фізкультурно-оздоровчі комплекси різних форм власності: три стадіони, три плавальні басейни, 41 спортивний зал, 81 спортивний майданчик.

Загальна площа Саксаганського району складає 3920 га. З часу створення району зросла чисельність його населення – із 116 тис. мешканців до майже 140 тис. людина. Під час утворення району, кількість вулиць та проспектів дорівнювала 112, а зараз їх 141, загальною довжиною 126393,8 м. Неповторну особу району створюють «літаючі тарілки» станцій швидкісного трамвая, ряд шахтних копрів, висотні мікрорайони, друга міська лікарня, в народі названа «тисячка», куполи Спасо-Преображенського собору, а також постійне місце проведення «Гонок на виживання» – автодром «Крим-Ексбас».

Інгулецький район

Історія Інгулецького району починається 30-го грудня 1962 року. Указом Президії Верховної Ради УРСР, за рахунок виділення частини Дзержинського району, підпорядкування міста Інгулець (до 2002 року Інгулець входив до складу району) та селища Зелене Широківського району, було створено четвертий у місті Кривий Ріг промисловий район. Площа району складає 105 квадратни, загальна довжина 57 км.

Заснуванням своїм район зобов’язаний перш за все промисловості. З метою будівництва гірничо-збагачувальних комбінатів та соціальних об’єктів міста, 1-го січня 1957 року був утворений трест «Криворіжглобуд» — один з лідерів будівельної індустрії України Ім’я першого керівника тресту, Героя Соціалістичної праці – Олексія Пантелеймоновича Підліпи в його районі. Історія Інгулецького гірничо-збагачувального комбінату розпочалася 1-го лютого 1960 року, коли автопоїзд, що складається з 15 автомобілів та екскаватора, вирушив з Південного ГЗК у напрямку міста Інгула. З високими темпами розвитку індустріальної бази на півдні Кривбасу виникла потреба територіального відділення та управління підприємствами-гігантами та інфраструктурою навколо них.

Центрально-міський район

Центрально-Міський район – історичний центр та душа міста. Саме із Центрально-Міського району розпочало своє існування Криворіжжя. Історики свідчать, що місто бере початок із Карнаватки. Офіційно ж район було засновано 1939 року. Наразі більшість вулиць поступово перейменовують згідно історичних назв та декомунізації, бо звичні багатьом криворіжцям назви походять саме з часів СРСР. Так-так, більшовики так само перейменовували вулиці у свій час.

Початок розвитку Центрально-Міського району — це початок історії Кривого Рогу, тому й не дивно, що саме тут є найважливіші пам’ятки історії. Це справжні перлини нашого міста – Криворізький історико-краєзнавчий музей, Криворізький міський академічний театр драми та музичної комедії ім. Т.Г. Шевченка, «Човникова станція» у парку культури та відпочинку ім. Ф. Мершавцева та багато інших, які стали справжніми символами Кривого Рогу.

Центром Кривбасу є Старе місто із сильним навчальним, науковим та культурним потенціалом. Центрально-Міський район став колискою самобутньої культури та духовності, який за свою історію примножив багату скарбницю традицій та мистецьких здобутків.

У 1930-х роках зі створенням нової назви району почалася і нова забудова в районі. Будувалися житлові будинки та будівлі для громадського застосування у стилі класицизм. Більшість будівель досі перебувають на Поштовому проспекті і прикрашають його своїм стилем. Через кілька років з 1950-х і до 1980-х роком район почав розширювати свої території. З’явилися цілі житлові масиви Карачуни та Смичка, а пізніше – Макулан. І сьогодні Центрально-Міський район є, мабуть, найголовнішим районом міста.