З самого початку роботи інституту його супроводжувало багато проблем. Нестача приміщень, погана робота будівельної організації стали причиною того, що довелось студентам та викладач самим братись за будівельні інструменти. Однак, незважаючи на всі труднощі, поступово заклад став одним з важливих в своїй галузі.
Початок роботи
У жовтні 1930 року в Кривому Розі за рішенням, прийнятим в тодішній столиці — Харкові, було відкрито інститут професійної освіти з двома факультетами: техніко-математичним та соціально-економічним. Перший з них мав наступні відділення: фізичний (денний та вечірній) і математичний, а соціально-економічний розділявся на історико-економічний та літературно-лінгвістичний. Цей заклад готував вчителів не тільки для шкіл, але й гірничопромислових училищ та технікумів Криворіжжя. Перший набір склав 180 студентів.
При установі також діяв робітфак з денним та вечірнім відділеннями, випускники якого мали право вступу без іспитів. На початку свого існування вуз розташовувався в невеличкій одноповерховій будівлі по вул. Леніна, 66 (сучасна Свято-Миколаївська), у колишньому будинку окрфінвідділу. Кімнати відзначались поганою пристосованістю для семінарських і лекційних занять. Бібліотека мала у наявності тільки декілька десятків книжок, а все обладнання лабораторій і кабінетів оцінювалось лише в 2 тис. крб.
Питання виділення нового навчального корпусу довго не вирішувалось. В перші роки роботи інститут розташовувався у різних малопристосованих приміщеннях – до 1935 р. їх було змінено близько десяти. 13 квітня 1931 р. на засіданні президії міськради (протокол No 7, § 911) здійснено відведення земельної ділянки підбудівництво Інституту профосвіти, яка розташовувалась по вул. Карла Маркса (сучасний проспект Поштовий), між вул. Пушкінською та Суворівською.
Велике будівництво
У вищевказаному році розпочалось спорудження бараків під гуртожитки, яке продовжувалось у 1932 р. і мало бути закінчено до кінця осіннього періоду. Трест «Південмістобуд», що взяв підряд на їх завершення, так і не приступив до роботи, хоча зобов’язувався виконати замовлення спочатку до 1 вересня, а потім до 20 жовтня.
Під час будівництва, для проживання студентів передавався будинок Єврейської культури. Згідно нового плану зведення двох бараків, пральні, та забезпечення всіх потребуючих людей ліжками мало бути здійснено до жовтневих свят 1933 року. Повільними темпами просувалось спорудження учбового корпусу. З метою попередження зриву остаточного терміну його здачі (до 1 вересня 1934 р.) форсовано розгорнули підготовчі роботи, завезли будматеріали: цеглу, пісок, глину тощо.
Протягом грудня 1933-лютого 1934-го директор інституту Волошин зобов’язався організувати гужовий транспорт по обслуговуванню майданчика і підсобних робіт за рахунок асигнувань по капітальному будівництву. Гроші на купівлю коней та волів, у сумі 60-70 тис. рублів виділялися з кредитів відпущених Комунбанком на капітальне будівництво.
З огляду на незадовільний хід спорудження, що проводилось трестом «Руда» у 1934 р., виникла необхідність створення окремого будівельного осередку при педінституті, який мав продовжити роботи силами самого навчального закладу. Новому директору педінституту Г. Т. Кісельову необхідно було розгорнути такі темпи зведення,які б дозволяли забезпечити закінчення кладки всієї будівлі і даху на 1 листопада 1934 р., для того щоб в осінньо-зимовий період проводити внутрішню обробку. При цьому трест «Руда» зобов’язувався надавати максимально можливу допомогу.
Студенти і викладачі під керівництвом адміністрації активно будували в 1935-1937 роках навчальний корпус і гуртожиток Криворізького педінституту, що в довоєнному Центрально-Міському районі стали однією з головних архітектурних окрас. З 1936 року інститут працював у новому приміщенні і перетворився в помітний педагогічний вуз України.
Організація навчального процесу
Велика увага приділялась організації навчального процесу. Так у 1933 році було створено бюро заочної консультації з суспільствознавства, мови, математики, фізики та вечірні курси підготовки до вступу у заклад. В цей же час інститут професійної освіти був реорганізований у педагогічний інститут.
У 1933 році на перший курс було набрано 210 осіб, а на вечірнє відділення – 60. У 1935 р. закінчено
обладнання фізичного, математичного, хімічного і військового кабінетів. Почалась організація ботанічного, астрономічного, зоологічного, педагогічного класів. Розпочата підготовка до створення читальної зали. В 1935 році соціально-економічний факультет був закритий.
В цей же період почав роботу біологічний факультет, а в 1938 році – факультет мови і літератури з російським і українським відділеннями. У 1936-1937 році було організовано заочне відділення Криворізького державного педагогічного інституту. При ньому такі факультети: фізико-математичний з строком навчання 4,5 роки, природничий – терміном 5 років і мовно-літературний – 4,5 роки.
В перший рік було прийнято всього 128 заочників, а в 1941-му їх кількість перевищила 600 чоловік. За 4 роки свого існування відділення випустило більше 200 спеціалістів з фізики і математики: в 1937-1938 рр. понад 100 чоловік і 110 студентів закінчили інститут в 1939-1940 рр. Частина з них стала працювати на відповідальних шкільних посадах.
Заочники, які жили в місті, нарівні з стаціонарним відділенням користувались інститутською бібліотекою, а для вихованців проживаючих на периферії було організовано пересувні бібліотеки з рекомендованої літератури. Читальня у 1940 р. мала в своєму складі 68 тисяч томів. Перед війною закінчувалось будівництво залу, в якому створювались умови для самостійної роботи з літературою.
Навчальні приміщення
Великі асигнування держави на організацію кабінетів дали можливість створити добрі умови для навчального процесу. Лише один фізико-математичний факультет мав лабораторії, вартість устаткування яких становила 447 тисяч карбованців. В таких кабінетах кожен студент мав своє окреме робоче місце.
З відкриттям природничого факультету, при ньому було організовано добре обладнані класи з хімії, ботаніки, де можна було знайти не тільки різну рослинність суходолу, але й представників річок та морів. Були створені аудиторії з фізіології, зоології, анатомії людини та інші. При факультеті діяв ботанічний сад, в якому нараховувалось понад 900 різних видів рослин. В 1940 році організовано біостанцію в Гурівському лісі, куди студенти виїжджали влітку для проходження практики з зоології та ботаніки.
Крім технічного устаткування, також підвищився загальний рівень викладання предметів. В інституті вивчали німецьку, французьку і англійську мови. На природничому факультеті для бажаючих по особливому запису, додатково проходили курс латинської. Заняття мали переважно практичний характер. Крім звичайних лекцій, застосовувалась система самостійного позааудиторного навчання.Також працювали різні самодіяльні гуртки: хоровий, струнний, духовий, художнього читання та піаністів.
Таким чином, Криворізький державний педагогічний інститут дав за 11 років 886 кваліфікованих кадрів. Якщо в 1930 році в закладі навчалося лише 180 студентів, то в 1939 р. – 1080 чоловік на денних курсах і 980 на вечірніх.