Ця вулиця, що простяглася на 3 кілометри через Центрально-Міський район, є однією з найстаріших у місті й несе на собі відбиток його багатої історії. Сьогодні ми розповімо про шлях проспекту від скромної поштової дороги XVIII століття до сучасної артерії, що пульсує життям одного з найбільших міст України.
Історія появи вулиці
Проспект Поштовий бере свій початок у далекій останній чверті XVIII століття, коли Кривий Ріг ще тільки формувався як поселення на перетині річок Інгулець і Саксагань. Тоді це була Поштова вулиця – важлива транспортна магістраль, що з’єднувала козацькі землі з іншими регіонами. Назва вулиці не випадкова: саме тут проходили поштові маршрути (тоді це називалось трактом), які забезпечували зв’язок між віддаленими куточками тогочасної України. Заснування Кривого Рогу в 1775 році козаками лише підкреслює історичну значущість цього місця – вулиця стала частиною центрального ядра міста, яке згодом розрослося до масштабів промислового гіганта.
На початку XX століття Поштова вулиця перетворилася на економічний і культурний осередок Кривого Рогу. Тут вирувало життя: численні торгові заклади, склади й майстерні приваблювали місцевих жителів і приїжджих купців. Архітектура того часу вражала різноманітністю – від модерну до так званого південноросійського цегляного стилю. У 1909 році на вулиці з’явився театр «Колізей», а в 1912-му – «Чари», які стали осередками культурного життя. У 1913 році, напередодні Першої світової війни, на Поштовій налічувалося 116 торговельних закладів – від невеликих крамниць до великих складів. Тоді ж вулицю замощено бруківкою, а вечорами вона осявалася світлом перших вуличних ліхтарів – ознака прогресу й процвітання. Тож, Поштова – одна з найстаріших вулиць міста, можете почитати тут про те, якими вони були в давнину.
Та історія майбутнього проспекту не завжди була безхмарною. У 1923 році, за радянських часів, вулиця отримала нову назву – проспект Карла Маркса, що відображало ідеологічні зміни в суспільстві. Ця назва протрималася майже століття – до 2016 року, коли в рамках декомунізації, згідно із Законом України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів», проспект повернув собі історичну назву – Поштовий. Таке рішення стало символом повернення до коріння й поваги до минулого міста.
Під час Другої Світової проспект зазнав значних руйнувань. Багато архітектурних пам’яток кінця XIX – початку XX століття було втрачено назавжди. Проте після визволення Кривого Рогу в 1944 році почалася активна відбудова. У 1950-х роках тут з’явилися нові будівлі, які сьогодні вважаються зразками повоєнної архітектури, про них поговоримо трохи далі.
Архітектурні цікавинки проспекту
Сьогодні проспект Поштовий – це не просто історична вулиця, а справжня візитівка Кривого Рогу, що поєднує минуле з сьогоденням. Прогулюючись його тротуарами, можна відчути пульс міста: тут вирує торгівля, кипить культурне життя, а старовинні будівлі нагадують про славетні сторінки історії. Протяжність проспекту – близько 3 кілометрів – робить його однією з найдовших центральних вулиць міста, а його розташування в Центрально-Міському районі забезпечує зв’язок із ключовими об’єктами інфраструктури.
Однією з найвизначніших споруд на проспекті є будівля Головпоштамту (просп. Поштовий, 13). Зведена в 1950-х роках у стилі сталінського ампіру, вона вражає своєю монументальністю: високі колони, симетричні форми та просторий вестибюль роблять її справжньою архітектурною перлиною. В подібному стилі тоді зводили будинки по всій країні, як, наприклад, у Запоріжжі (можете почитати тут). Саме звідси й пішла історична назва вулиці, адже поштовий зв’язок відігравав ключову роль у житті Кривого Рогу ще з XVIII століття. Сьогодні Головпоштамт залишається діючим і щодня обслуговує сотні відвідувачів, зберігаючи свою функцію й водночас слугуючи пам’яткою епохи.
Не менш цікавою є будівля за адресою проспект Поштовий, 1 – адміністративний корпус, де колись розміщувалися об’єднання «Кривбасшахтопрохідка» та «Південруда». Ця споруда, зведена в повоєнний період, відображає прагнення того часу до величі й міцності. Її сувора архітектура з прямими лініями та масивними формами нагадує про індустріальну міць Кривого Рогу – міста, яке стало синонімом видобутку залізної руди. Нині тут розташовані різні установи, але будівля й досі зберігає свій історичний дух.
Житлові будинки вздовж проспекту також мають свою історію. Наприклад, будинок № 16, відомий як житловий будинок тресту «Дзержинськруда», був зведений у 1950-х для працівників гірничої промисловості. Його архітектура типова для того часу: п’ятиповерхова конструкція з цегли, прикрашена скромними декоративними елементами. Такі будинки стали символом повоєнного відродження міста. Потім настали хрущовські часи, які теж можна охарактеризувати величною кількістю планів, яким так і не судилось збутися.
Сучасність та проблеми
Сучасне життя на проспекті Поштовому не стоїть на місці. Тут зосереджені численні магазини, кафе, банки та салони краси. Особливо жваво стає ввечері, коли місцеві жителі й гості міста прогулюються вздовж вулиці, насолоджуючись її атмосферою. У 2000-х роках на проспекті з’явилися нові комерційні об’єкти, які гармонійно вписалися в історичний ансамбль. Наприклад, торговельний центр «Ліберті» (просп. Поштовий, 35-Б) став популярним місцем для шопінгу та відпочинку. Його сучасний дизайн контрастує зі старовинними будівлями, але водночас підкреслює, як Кривий Ріг уміє поєднувати різні епохи.
Культурне життя проспекту також не згасає. Наприклад, саме тут розташований Криворізький академічний міський театр драми та музичної комедії імені Тараса Шевченка, який щорічно радує сотні містян своїми цікавими та неординарними постановками.
Та не все так безхмарно. Мешканці часто скаржаться на стан дорожнього покриття та тротуарів, які потребують ремонту. У 2020 році місцева влада розпочала реконструкцію окремих ділянок проспекту, але роботи просуваються повільно через брак фінансування. Попри це, Поштовий залишається улюбленим місцем для прогулянок і відпочинку, адже його атмосфера й історична вага перекривають тимчасові незручності.