Ця вулиця, що простяглася на 3 кілометри через Центрально-Міський район, є однією з найстаріших у місті й несе на собі відбиток його багатої історії. Сьогодні ми розповімо про шлях проспекту від скромної поштової дороги XVIII століття до однієї з головних вулиць, що прикрашає одне з найбільших міст України.
Історія появи вулиці та перші її цікавинки
Проспект Поштовий бере свій початок у далекій останній чверті XVIII століття, коли Кривий Ріг ще тільки формувався як поселення на перетині річок Інгулець і Саксагань. Тоді це була Поштова вулиця – важлива транспортна магістраль, що з’єднувала козацькі землі з іншими регіонами. Назва вулиці не випадкова: саме тут проходили поштові маршрути (тоді це називалось трактом), які забезпечували зв’язок між віддаленими куточками тогочасної України. Заснування Кривого Рогу в 1775 році козаками лише підкреслює історичну значущість цього місця – вулиця стала частиною центрального ядра міста, яке згодом розрослося до масштабів промислового гіганта.
На початку XX століття Поштова вулиця перетворилася на економічний і культурний осередок Кривого Рогу. Тут вирувало життя: численні торгові заклади, склади й майстерні приваблювали місцевих жителів і приїжджих купців. Архітектура того часу вражала різноманітністю – від модерну до так званого південноросійського цегляного стилю.
У 1909 році на вулиці з’явився театр «Колізей», а в 1912-му – «Чари», які стали осередками культурного життя. Що ж до іншого, то у 1913 році, напередодні Першої світової війни, на Поштовій налічувалося 116 торговельних закладів – від невеликих крамниць до великих складів. Тоді ж вулицю замощено бруківкою, а вечорами вона осявалася світлом перших вуличних ліхтарів – це була тоді ознака початку ери прогресу й процвітання. Тож, Поштова – одна з найстаріших вулиць міста, можете почитати тут про те, якими вони були в давнину.
Перейменування і Карл Маркс
Цікава історія вийшла з найменуванням. У 1923 році, за радянських часів, вулиця отримала нову назву – проспект Карла Маркса, що відображало тодішні ідеологічні зміни в суспільстві. Ця назва протрималася майже століття – аж до 2016 року, коли в рамках декомунізації, згідно із Законом України щодо цього процесу, проспект повернув собі історичну назву – Поштовий. Таке рішення стало символом повернення до коріння й поваги до минулого міста, а заразом і позбавлення від комуністичних нашарувань минулого.
Під час Другої Світової проспект зазнав значних руйнувань. Багато архітектурних пам’яток кінця XIX – початку XX століття були втрачені назавжди. Проте після визволення Кривого Рогу в 1944 році почалася активна відбудова. У 1950-х роках тут з’явилися нові будівлі, які сьогодні вважаються зразками повоєнної архітектури, про них і поговоримо трохи далі.
Архітектурні цікавинки проспекту
Сьогодні проспект Поштовий – це не просто історична вулиця, а справжня візитівка Кривого Рогу, що поєднує минуле з сьогоденням. Прогулюючись його тротуарами, можна відчути справжній ритм міста: тут вирує торгівля, кипить культурне життя, а старовинні будівлі нагадують про славетні сторінки історії. Протяжність проспекту – близько 3 кілометрів – робить його однією з найдовших центральних вулиць міста, а його розташування в Центрально-Міському районі забезпечує зв’язок із ключовими об’єктами інфраструктури.
Однією з найвизначніших споруд на проспекті є будівля Головпоштамту (Поштовий, 13). Зведена в 1950-х роках у стилі сталінського ампіру, вона вражає своєю монументальністю: високі колони, симетричні форми та широкий і просторний вестибюль роблять її справжньою архітектурною перлиною. В подібному стилі тоді зводили будинки по всій країні, як, наприклад, у Запоріжжі (можете почитати тут).
Як ми вже згадували, саме пошта і дала історичну назву вулиці, адже поштове відділення і поштовий тракт проходили саме тут. Сьогодні Головпоштамт залишається діючим і щодня обслуговує сотні відвідувачів, зберігаючи свою функцію й водночас слугуючи пам’яткою епохи.
Не менш цікавою є будівля за адресою проспект Поштовий, 1 – адміністративний корпус, де колись розміщувалися об’єднання «Кривбасшахтопрохідка» та «Південруда». Ця споруда, зведена в повоєнний період, відображає прагнення архітекторів того часу до візуалізації величі й міцності. Її сувора архітектура з прямими лініями та масивними формами мала показувати колись індустріальну міць Кривого Рогу, а заразом і совєцької влади. Нині тут розташовані різні установи, але будівля й досі зберігає свій історичний дух.
Житлові будинки вздовж проспекту також мають свою історію. Наприклад, будинок № 16, відомий як житловий будинок тресту «Дзержинськруда», був зведений у 1950-х для працівників гірничої промисловості. Його архітектура типова для того часу: п’ятиповерхова конструкція з цегли, прикрашена скромними декоративними елементами. Такі будинки стали символом повоєнного відродження міста. Потім настали хрущовські часи, які теж можна охарактеризувати величною кількістю планів, яким так і не судилось збутися.
Сучасність та проблеми
Сучасне життя на проспекті Поштовому не стоїть на місці. Саме тут розташована суттєва кількість різноманітних закладів обслуговування та сфери послуг, зокрема кафе, ресторанів, піцерій тощо. Особливо жваво стає ввечері, коли люди прогулюються вздовж вулиці, насолоджуючись її атмосферою. У 2000-х роках на проспекті з’явилися нові комерційні об’єкти, які гармонійно вписалися в історичний ансамбль. Наприклад, торгівельний центр «Ліберті» (просп. Поштовий, 35-Б) став популярним місцем для шопінгу та відпочинку містян. Його сучасний дизайн контрастує зі старовинними будівлями, але водночас підкреслює, як Кривий Ріг уміє поєднувати різні епохи.
Культурне життя проспекту також не згасає. Наприклад, саме тут розташований Криворізький академічний міський театр драми та музичної комедії імені Тараса Шевченка, який щорічно радує сотні містян своїми цікавими та неординарними постановками.
Та не все так безхмарно. Мешканці часто скаржаться на стан дорожнього покриття та тротуарів, які потребують ремонту. У 2020 році місцева влада розпочала реконструкцію окремих ділянок проспекту, але роботи просувалися повільно через брак фінансування. Попри це, Поштовий залишається улюбленим місцем для прогулянок і відпочинку, адже тут є на що подивитись і куди зайти, а тимчасові незручності давно не лякають криворіжців – вони до них звикли.