Вибори та фальсифікації: Кривий Ріг 100 років тому

Вибори та фальсифікації: Кривий Ріг 100 років тому

Номінально, завжди в СРСР існував інститут виборів, і діючу владу завжди обирали самі громадяни. А партія досить тривалий час не мала майже ніяких унікальник прав чи важелів по закону впливати на результат виборів. Однак де-факто все було зовсім по іншому, і Криворіжжя зовсім не було в цьому плані виключенням.

Підтасовки 1920-х років

Конституційне законодавство порушувалося ще з 1920-х років. Всі виборчі кампанії проводилися під керівництвом партійних органів. У лютому 1921 року Президія ВУЦВК ухвалила постанову «Про регулярні перевибори рад і про скликання в обумовлені терміни з’їздів Рад». Відповідно до вищезгаданої постанови на початку лютого 1921 року було проведено вибори до Криворізької міськради, яка в більшості складалася з позапартійних та представників соціал-демократичних партій, що були в опозиції до більшовиків.

Діяльність депутатів міськради не могла задовольнити фактичне керівництво, яке зосереджувалося у
повітового партійного комітету. На початку 1920-х років періодичність виборів постійно змінювалася. Як вимагало чинне законодавство вибори до міськради проводилися через кожні три місяці, хоча подібна практика вищими органами влади була визнана нераціональною.

Тому, 30 березня 1921 року ВУЦВК приймає постанову «Про регулярні перевибори Рад і про скликання у вказані терміни з’їздів Рад» та ряд інструкцій до них, в яких вказувалося, що вибори мають проводитись один раз на шість місяців. Згідно з постановою ВУЦВК вибори до Криворізької міськради відбулися з 20 червня по 20 липня 1921 року.

Але і цей якісний склад депутатів не виправдав сподівань більшовицького керівництва Криворізького повіту. В подальшому постановою повітового партійного комітету санкціонується розпуск депутатів міськради, «як ворожого угрупування, куди проникли противники радянської влади». На часі постало питання нових виборів.

У 1920-ті роки, згідно з чинним законодавством, виборчими одиницями вважались підприємства, установи, військові частини, учбові заклади. Окремі виборчі дільниці створювалися для дружин робітників і червоноармійців, безробітних членів профспілок, інвалідів. Вибори до міськрад і селищних рад були прямими. Спосіб голосування визначався зборами і закрите (поданням записок), відкрите (піднесенням руки), хоча зазвичай практикувалось останнє.

Комуністи організовують вибори… і програють

Для організації виборів створювались центральні і місцеві, а у великих містах і районні комісії. На Криворіжжі для проведення виборів були створенні міська і рудничні комісії з представників повітового партійного комітету, ради профспілок і виконкому. До їхніх завдань входило складання списків виборців, їх перевірка відносно осіб позбавлених права голосу та проведення самих виборів.

План проведення виборчої кампанії розробляла комісія, що складалася виключно з членів КП(б)У: Руттера, Миронова, Меланова, Каумана і Горбова. Дату початку виборів постійно переносили, чекаючи більш сприятливого часу, щоб переконати виборців у тому, що передача влади комуністам суттєво покращить стан речей, зокрема, продовольче питання. Позачергові вибори були призначені з 5 по 15 жовтня 1921 року.

До складу новообраної міськради увійшло 110 депутатів, комуністів серед них – тридцять. Як бачимо, результати були не на користь більшовиків. Робота міськради на той час звелась до проведення 27 листопада пленуму, присвяченого виборам депутатів на Катеринославський губернський з’їзд Рад та одного засідання 18 грудня 1921 року.

У грудні 1921 року на ІХ Всеросійському з’їзді рад було декретовано продовження повноважень усіх місцевих рад до одного року. З 1922 року вибори, зазвичай, стали проводитися в кінці року (жовтень-листопад), хоча траплялись і відхилення. Різною була і тривалість виборчих кампаній – від двох тижнів до одного місяця. Не існувало на той час і чітких термінів проведення виборів.

Визначення дати виборів вважалось компетенцією повітового виконкому, який міг її вільно змінювати. Практикувалось проведення виборів до міськрад перед з’їздами рад, щоб новообрані депутати могли взяти участь в їхній роботі. У жовтні 1922 року повітовий партійний комітет ухвалює рішення про перевибори Криворізької міськради, місцем перебування останньої визначає рудник ім. Карла Лібкнехта. Вибори відбулись з 26 жовтня по 27 листопада 1922 року, до міськради було обрано 70 депутатів, з яких 40 були комуністами.

Подальша розбудова «правильної» системи

З 1925 року влада намагалась перетворити виборчі кампанії у важливий загальнонародний політичний захід. Диктатура партійної номенклатури достатньо укріпилась, щоб відкрито вести мову «про відкриту виборчу кампанію». Активних противників влади ізолювали, а більша частина населення була достатньо налякана і утримувалась від відкритої критики існуючого режиму.

Під час виборів 1925-1926 рр. вперше було проведено широку звітну кампанію, що дозволяло виборцям оцінити роботу своїх обранців. Вибори до міськради проходили в листопаді-грудні 1925 року з явкою 40,7% виборців, на яких було обрано 78 осіб. 23 жовтня 1925 року сесія ВУЦВК ІХ скликання затверджує «Положення про міські і селищні Ради УРСР». Використовуючи вищезгадане «Положення» Криворізька міська рада протягом 1926 року утворила три селищні ради: Карлібкхнехтовську, Жовтневу, Ленінську, а в лютому 1927 року – Бухаринську (ст.Довгинцево), до складу яких входили виключно робітники однонайменних рудників та залізниць.

У липні 1926 року було утворено міську комісію по розгляду скарг осіб, позбавлених виборчих прав. Виборча кампанія з обрання депутатів міськради розпочалась у середині грудня 1926 року і захопила початок січня 1927 року, в якій прийняли участь 53% виборців. Для повного виявлення і обліку виборців територія міста була розділена на дільниці, де в самостійні одиниці виділено Гданцівку, Лихманівський і Дзержинський рудники.

Проведення виборів

Підготовка до виборів 1930 року розпочалась у жовтні 1929 року, до 20 листопада були організовані всі виборчі комісії, а до 5 грудня складені списки виборців і закінчено розгляд скарг, відносно осіб позбавлених виборчих прав. З усіх виборців м. Кривого Рогу (25,8 тисяч) позбавленців у 1930 році було 2470 (близько 9%), що було майже удвічі вищим, ніж в УСРР (5%). Вибори депутатів Криворізької міськради проведено з 15 січня до 1 лютого 1930 року.

Однією із особливостей виборчої кампанії 1930-1931 рр. було те, що вона проходила в умовах чергового етапу, розпочатому ще в 1923 році, адміністративно-територіальної реформи, коли були ліквідовані округи, в тому числі Криворізький. Села району стали підпорядковані міськраді, на яку було покладено керівництво виборами у сільрадах.

Для діяльності виборчих комісій була характерна пасивність, а нерідко й упередженість. Діяльність виборчих комісій носила ілюзорний характер. Висування кандидатів в депутати, позбавлення права участі у голосуванні вирішували функціонери виконкомів під диктовку партійних органів, а виборчі комісії в кращому випадку тільки «оформлювали», а фактично сліпо штампували їх рішення.