Тернівський район Кривого Рогу – це не просто північна околиця міста, а місце, де степ шепоче легенди, а балки ховають сліди космічних гостей. Тут, серед шахт і кварталів, причаїлася унікальна Північна Червона балка – спадщина від метеорита, що впав мільйони років тому, і водночас свідок козацької слави, поміщицького розкошу та індустріального розквіту.
Від Веселих Тернів, де гуляв Богдан Хмельницький, до сучасних скеледромів на залишках старовинних мостів – ця земля дихає історією. Що ж робить Тернівський район особливим? Прогуляймося його стежками й розкриємо таємниці, заховані в глибинах балок і пам’яті.
Веселі Терни: від козацьких часів до поміщицьких палаців
Усе почалося з Веселих Тернів – історичної місцевості, що дала назву району. Легенда твердить: після перемоги під Жовтими Водами Богдан Хмельницький із козаками зупинився тут на відпочинок. У балці, порослій терном, запалали багаття, задзвенів сміх, і гетьман вигукнув: «А терники-то веселі!» Так, за переказами, і з’явилася назва. Інша версія додає романтики: тернові зарості гуділи від солов’їного співу, що й надихнуло козаків на цю поетичну назву. У XVII столітті тут стояв зимівник, а в 1760-му козацький старшина Григорій Шрам (або Юран) заснував поселення, перевізши сюди знайомих із Києва. Спершу воно звалося Григорівськими Тернами, але з часом історія стерла першу частину назви.
Після зруйнування Запорізької Січі в 1775 році землі конфіскувала Катерина II, подарувавши їх штаб-лікарю І. Д. Зоммеру. Згодом Веселі Терни переходили від рук до рук: від поміщика М. Шляхтича до полковника І. М. Харіна, який у 1867–1873 роках придбав 800 десятин. Харіни перетворили ці місця на справжній оазис: розбили сад в англійському стилі з дубовою рощею, де й досі стоїть найстаріший дуб Кривого Рогу – йому від 300 до 500 років.
У маєтку тримали екзотичних мавп, цесарок і павлінів, а стара конюшня у формі літери «П» слугувала манежем для коней. Збереглася й будівля електростанції, де мавпи грілися взимку, а електрика живила палац і сад. Неподалік на Саксагані була човникова станція – розкіш, гідна аристократів. На жаль, сам палац Харіних не дожив до наших днів, але парк Веселі Терни й досі нагадує про їхній слід.
До кінця XIX століття Веселі Терни стали центром волості з церквою, синагогою, школою й ярмарками. Тут гуділи чотири рудники Русько-Бельгійського товариства, а населення сягало 1,4 тисячі. У 1920-му тут з’явився перший на Криворіжжі радгосп «Веселі Терни», у 1956-му селище стало містом, а в травні 1960-го увійшло до складу Кривого Рогу, давши початок Тернівському району.
Подарунок з космосу та ехо минулого
Серцем Тернівського району є балка Північна Червона – природне диво, що простяглося серед степу. Дорога до неї в’ється через Деконську петлю – 6-кілометрову звивисту стежку, де, за переказами, стояв зимівник кошового отамана Петра Калнишевського. Щоб дістатися балки, минаєш дачі робітників Північного ГЗК – тихий кооператив, що межує з природоохоронною зоною. Перше, що вражає в балці, – Камінь сили, мовчазний страж її таємниць. Доречі, про інші місця сили Кривого Рогу можете почитати в цьому матеріалі.
Гіпотеза про метеорит додає балці космічного шарму. Дослідники припускають, що 300 мільйонів років тому тут упав велетень діаметром 11 кілометрів, лишивши по собі кратер – нинішню Північну Червону. Сьогодні її схили вкриті кварцитами, магнетитами й скельними виступами, а днищем тече струмок. Рослинність тут – справжній музей природи: чебрець, полин, глід, терен, лишайники й ковила Лессінга, яка, можливо, пам’ятає динозаврів. У 1970-х роках балку визнали природоохоронною зоною, розділивши на заказники державного (28,3 га) та місцевого (26 га) значення.
Та балка – це не лише природа. На її території височіють 30-метрові опори – залишки мосту XIX століття, частини Катерининської залізниці, що сполучала Кривбас із Донбасом. Поруч колись гуділа станція Колачевського – рудопромисловця й мецената. Після війни залізницю розібрали, але опори залишилися, і сучасні скелелази перетворили їх на найвищий штучний скеледром Дніпропетровщини – місце, де адреналін зливається з історією.
Індустріальний шлях Тернів та закрита територія
Тернівський район народився з руди. Ще в 80–90-х роках XIX століття тут почали видобувати залізо відкритим способом, а з XX століття – підземним. До 1917 року Криворізький рудний район простягався на 126 кілометрів від Інгулецького рудника на півдні до Жовтої річки на півночі – відстань, яку часто плутають із довжиною самого міста. У Тернах гуділи рудники Галковських, Шмакових і Деконських – імена, що стали синонімами криворізького багатства.
Після війни рудничну справу продовжили. Закритими ж Терни стали ще наприкінці 40-х років, коли з’ясувалося, що окрім залізорудних руд на місцевих шахтах «Первомайської» та «Об’єднаної» є ще й урановмісна руда. Зрозуміло, що в роки холодної війни такий факт став вирішальним для того, щоб засекретити і рудоуправління, і саме місто. Досі ходять чутки, що саме з тернівської руди видобували уран для першої радянської ядерної бомби.
У повоєнні роки тут почалося масове будівництво, а справжній розквіт припав на середину та другу половину минулого століття. У Тернах з’явилися три школи, два кінотеатри, лікарня з поліклінікою, парк культури та відпочинку. А на площі до 1975 року, що носила ім’я Леніна, а пізніше Петлякова, було побудовано розкішний, на 500 глядацьких місць палац культури та РАГС. У першому в 60-ті роки займалося понад два десятки творчих колективів.
Із закриттям шахти «Об’єднана» і місто Терни, які стали з 1969 року частиною Кривого Рогу, і площа занепали. У парку на місці колишнього кінотеатру збудовано церкву. район Петлякова, що обрав район, як натура для зйомки кримінальної драми «Носоріг». У 1969 році указом Президії Верховної Ради УРСР Тернівський район офіційно з’явився на карті Кривого Рогу, увібравши зокрема Терни, Веселі Терни й навколишні землі. Шахти й комбінати, як Північний ГЗК, стали його серцем, а балка – своєрідною душею.
Район, де є все
Сучасний Тернівський район – це поєднання індустрії й природи. Тут немає метушні центральних вулиць, але є своя гордість: найстаріший парк Криворіжжя – Веселі Терни, де шепоче віковий дуб, і природна балка з її легендарною «метеоритною» історією. Тут є і сучасність, і радянське минуле, і подих старовини. Це місце, де степова тиша переплітається з гудінням шахт, а кожен камінь розповідає свою історію – від Хмельницького до Харіних, від метеорита до наших днів.
Тернівський район – це не просто північ Кривого Рогу. Це справжня окраса міста, яка багато в чому передає історію його створення. Тут ви можете побачити і промислову міць, і природні красоти, і будівлі часів радянської індустріалізації та промислового будування і сучасні нові житлові комплекси.