Стан шкільної освіти на той час був не дуже хорошим. Шкіл не вистачало, як і викладачів. Про вищу освіту взагалі довгий час не йшлося. Скільки шкіл було в нашому місті, коли з’явилась перша школа і що вивчали у школах 150 років тому — у сьогоднішньому матеріалі.
Перша школа
При Св. Миколаївській церкві, появу якої, за різними джерелами, датують 1761-1763 роками, могла бути і школа. Такої думки можемо припуститися і відносно церкви Св. Архангела Михаїла у Веселих Тернах. Будівництво храму розпочалось у серпні 1791 року за ініціативи та за власні кошти колезького асессора Михайла Шляхтина. Завершене будівництво Свято-Михайлівської церкви було 1806 року коштом поміщиці, вдови Катерини Шляхтиної.
1817 року започаткований підготовчий процес перетворення Кривого Рогу, Широкого та Шестерні на військові поселення, які офіційно були переведені до розряду таких Указом від 6 грудня 1828 року. У цей час при церквах започатковуються невеликі школи, де викладають сільські священики. Хлопчиків навчали грамоті ще й у кантонійських ескадронах.
На розі Поштової і Базарної вулиць у 30-ті роки ХІХ ст. була збудована школа для дітей військових поселенців. У школі вивчали грамоту, арифметику, «Закон Божий», ремесла і військову справу. З ліквідацією військового поселення на базі цього закладу почала діяти перша на Криворіжжі початкова школа.
Церковно-парафіяльні школи
Після затвердження урядом у 1884 р. Правил про церковно-парафіяльні школи, останні стали розглядатися як основний тип початкових освітніх закладів для народних мас. За браком мережі шкіл громади організовують школи грамоти при церквах, які за своїм статусом були нижче церковно-парафіяльних.
Церковні школи грамоти являли собою одно-дворічні учбові заклади початкової освіти. Спочатку вони підпорядковувались різним відомствам та приватним особам, і лише в 1891 р. передані Синоду. Навчання в школах грамоти велося з чотирьох основних предметів: Закону Божого, читання, письма та арифметики. Як правило, навчання в школах грамоти було безкоштовним.
Церковно-приходські школи створювалися як однокласні (дворічні), так і двокласні (чотирирічні). На початку ХХ ст. вони стали відповідно три- та п’ятирічними. В церковно-приходських школах викладали цілий ряд предметів: Закон Божий, читання та письмо церковнослов’янське і російське, арифметику, креслення і російську мову з чистописанням. В двокласних також давалися відомості з географії, історії та природничих наук.
На кінець ХІХ ст., згідно відомостей «Списка населенных мест Херсонской губернии» (1896), на території Криворізької волості діяли 2 церковно-приходські школи. У 80-х рр. ХІХ ст. започаткована школа при церкві Різдва Богородиці (сучасна вул. Українська). У 1897 -1907 рр. Закон Божий у школі викладав протоієрей Володимир Бабура — священик цієї церкви. При храмі Миколая Чудотворця (сучасна вул. Свято-Миколаївська) діяла зразкова народна школа.
Скільки було шкіл та учнів
З 1902 року кількість шкіл збільшилась до двох. Церковно-приходська школа, якою завідував священик Автоном Лебедєв була визнана кращою у Херсонській єпархії. На цей час діяли і школи грамоти. Такі школи функціонували при церкві Миколая Чудотворця у селі Олександродар (Рахманово) та при церкві Різдва Богородиці у с. Новий Кривий Ріг (нині житловий масив ПівдГЗК).
За даними на 1896 рік кількість учнів, що відвідувала першу — 20 осіб; другу — 20 осіб, з яких 15 хлопчиків та 5 дівчаток.
У 1903 р. школу грамоти при церкві Різдва Богородиці визнали однією з кращих в Херсонському повіті. Статус однієї з найкращих шкіл у Херсонській єпархії здобула у 1894 р. школа грамоти при храмі Покрова Пресвятої Богородиці (Карнаватка). Такі факти дають піставу для висновків щодо певного рівня навчання у початкових школах, що діяли при Криворізьких церквах. У частині Кривого Рогу, що територіально входила до складу Катеринославської губернії в кінці ХІХ ст. діяли також як церковно — приходські школи так і школи грамоти.
Земські школи
На початковому етапі сторення мережі земських шкіл в значній, якщо не в більшій мірі, фінансове забезпечення в утриманні, а іноді і сама ініціатива по створенню шкіл, лягала на плечі громади. Тому справедливим буде визначення таких шкіл як земсько-громадських. Яскравою ілюстрацією тому є і поява у 1874 році першої земської школи у містечку Кривий Ріг Херсонського повіту Херсонської губернії, документальне підтвердження чому зберігається у державному архіві Херсонської області. Там же знаходимо відомості про те , що будівля школи зведена на кошти місцевої громади.
Перша половина 70-х рр. ХІХ ст. — досить неоднозначний період у розвитку земської освіти. З одного боку — це період завершення становлення земської школи, а з іншого — намагання Міністерством народної освіти обмежити впливовість земств в освітній сфері. Згідно Положення від 25 травня 1874 р. чітко розмежовувались сторони шкільного життя: господарча, адміністративна та навчальна. Адміністративну функцію здійснювали училищні ради та інспектори народних училищ; навчальна — цілком покладалась на інспекторів народних училищ.
Крім того, нагляд за народними училищами відповідно до Декрету від 25 грудня 1873 р. покладався на дворянство. Зокрема піклувальником від дворянства криворізької школи став М. Ф. Шимановський. Отже, чітко простежується намагання Міністерства залишити земству лише господарчу функцію. Та через брак державних
коштів один інспектор призначався на 3-4 повіти, тому «де факто» господарями початкових шкіл залишилися земства.
Діяльність Херсонського повітового земства започаткована у травні 1865 р. Першим гласним (представником) від Кривого Рогу став дворянин Ф.М. Мершавцев, представництво якого тривало протягом 1865-1868 рр. Для багатьох це ім’я асоціюється з появою в Кривому Розі першого міського парку-саду (нині-територія музичного училища). Та його благодійність мала значно ширші межі, до яких входило і фінансова підтримка розвитку народної освіти.
Кількість шкіл та навчальна програма
Тривалий час мережа земських шкіл у Кривому Розі не розвивалась. Лише на початку ХХ ст., а саме у 1904 р. земство відкриває у місті ще дві школи. Незадовільний стан приміщень вже через кілька років змусив земство підняти питання про будівництво нових приміщень.
Станом на 1912 рік у Кривому Розі (частина, що входила до складу Херсонської губ.) діяло 7 земських народних училищ. Якщо брати до розгляду сучасні межі Кривого Рогу, то перше народне училище відкрито на території Веселотернівської волості Катеринославської губернії. Школа, що мала назву Веселотернівське училище на 2 класи (нині — Криворізька загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів No 40 Тернівського району) була збудована у 1872 р. на кошти земської управи, а подальше функціонування закладу матеріально забезпечувалось управою та громадою.
Основними предметами, які вивчалися у початковій земській школі, були: Закон Божий (короткий катехізис і священна історія), читання по книжках цивільного та церковного друку, письмо, перші чотири арифметичні дії, церковні співи там, де їх викладання було можливе.