Кривий Ріг опинився в центрі уваги не лише місцевих мешканців, а й усієї України – і навіть далеко за її межами. Причина – нещодавно опублікований у західних ЗМІ ймовірний мирний план, який передбачає розміщення підрозділів іноземних миротворців у кількох українських містах, зокрема й у Кривому Розі. Але чому саме Кривий Ріг? Відповідь криється в його унікальному потенціалі, зокрема в наявності великого аеродрому, який ще за радянських часів слугував базою для транспортної авіації. Як це може змінити життя міста й регіону?
Миротворчий план: що відомо?
Про ймовірний план заговорили після публікації в британському виданні The Telegraph, де йшлося про спільну англо-французьку ініціативу. Згідно з документом, до України планують направити до 30 тисяч європейських миротворців, які розмістяться в кількох ключових містах – Полтаві, Дніпрі й, зокрема, Кривому Розі. Їхня мета – не воювати на передовій, а охороняти важливі об’єкти, контролювати припинення вогню й стримувати Росію від подальшої агресії. Ідея в тому, щоб створити буферну зону, яка б гарантувала мир у разі досягнення домовленостей між сторонами конфлікту.
Кривий Ріг у цьому плані не випадковий вибір. Наше місто, розташоване в Дніпропетровській області, за 150 кілометрів від нинішньої лінії фронту, має стратегічне значення. Воно є промисловим центром із розвиненою інфраструктурою, а головне – має аеродром, який може стати ідеальною базою для розміщення іноземних контингентів. Про це вже говорять не лише журналісти, а й військові експерти, які аналізують логістичні можливості регіону.
Аеродром – спадщина радянської авіації
Щоб зрозуміти, чому Кривий Ріг вирізняється як потенційна база, варто зазирнути в історію. У Довгинцівському районі міста розташована авіабаза Кривий Ріг (відома також як авіабаза Довгинцеве) – об’єкт, який почав функціонувати ще в середині 1950-х років. У радянські часи тут базувався 363-й військово-транспортний авіаційний полк, що входив до складу 6-ї гвардійської військово-транспортної авіаційної дивізії. На озброєнні стояли важкі транспортні літаки Іл-76МД – справжні велетні, здатні перевозити десятки тонн вантажів і сотні бійців.
Злітно-посадкова смуга аеродрому має довжину 2500 метрів і була спроєктована для прийому великих літаків. У 2017 році Повітряні сили України навіть відновили її: викорчували кущі, замінили бетонні плити, нанесли розмітку й встановили базове обладнання. Тоді ж говорили, що аеродром готовий приймати всі типи літаків, які є на озброєнні ЗСУ. Але війна внесла корективи – у 2022 році російські війська завдали по об’єкту ракетних ударів, а пізніше, у вересні 2023-го, дрон-камікадзе «Ланцет» пошкодив винищувач МіГ-29, який там базувався. Попри це, інфраструктура збереглася, і її потенціал нікуди не зник.
Саме цей аеродром робить Кривий Ріг привабливим для миротворців. Він може приймати транспортні літаки типу C-130 Hercules чи навіть більші Airbus A400M, які використовують країни НАТО. Завдяки цьому сюди швидко доставлять особовий склад, техніку й обладнання – усе, що потрібно для розгортання контингенту. А близькість до залізничних вузлів і автодоріг лише підсилює логістичні переваги міста.
Як це може виглядати на практиці?
Уявімо, що план втілюють у життя. На аеродромі в Довгинцевому приземляються перші транспортні літаки з миротворцями – скажімо, британськими чи французькими підрозділами. Їхнє завдання – не лише патрулювати околиці, а й охороняти ключові об’єкти: мости, заводи, склади. Можливо, вони облаштують невеликий штаб прямо на території авіабази, а для проживання використають казарми чи тимчасові модульні містечка. За оцінками експертів, у Кривому Розі можуть розмістити від кількох сотень до кількох тисяч військових – залежно від масштабів операції.
Миротворці також можуть узяти під контроль повітряний простір. У плані від The Telegraph згадується, що операція передбачає «моніторинг і збиття цілей», щоб відновити комерційні авіарейси над Україною. Аеродром у Кривому Розі ідеально підходить для цього – звідси можна координувати дії авіації й ППО, а наявність злітної смуги дозволяє базувати гелікоптери чи легкі розвідувальні літаки, а також забезпечувати контингент за допомгою транспортних літаків.
Місто вже має досвід взаємодії з великими об’єктами. Поруч діє Міжнародний аеропорт «Кривий Ріг» у Лозуватці, який до війни обслуговував цивільні рейси до Києва, Львова й навіть Стамбула. Хоча він менший за військову авіабазу, його інфраструктура могла б стати допоміжною для миротворчої місії – наприклад, для цивільних перевезень чи логістики.
Що це означає для Кривого Рогу?
Розміщення іноземних миротворців – це не лише про безпеку, а й про зміни в житті міста. По-перше, економічний ефект. Прибуття кількох тисяч іноземців пожвавить місцевий бізнес: магазини, кафе, транспортні компанії отримають нових клієнтів. Місцеві підприємства, які зараз ледве тримаються через війну, можуть знайти замовлення – від ремонту техніки до постачання харчів. Перед повномасштабним вторгненням були думки про реставрацію та введення в дію криворізького аеропорту, можливо у випадку розміщення миротворців це буде не такою вже поганою ідеєю.
По-друге, безпека. Наявність миротворців стане стримуючим фактором для Росії. Кривий Ріг уже неодноразово зазнавав обстрілів – зокрема, у 2022 році ракети влучили в житлові квартали й інфраструктуру. Іноземний контингент із сучасними системами ППО міг би захистити місто від таких атак, давши мешканцям відчуття спокою.
Але є й зворотний бік. Дехто з місцевих уже висловлює побоювання: а що, якщо присутність іноземців зробить Кривий Ріг мішенню для Росії? Кремль може розцінити це як провокацію й посилити удари. До того ж логістика для тисяч військових потребуватиме місця – де їх розміщувати, якщо авіабаза замала? Чи не доведеться віддавати під бази житлові квартали чи заводи?
Історичний контекст і сучасність
Цікаво, що авіабаза в Кривому Розі вже має досвід «міжнародної» служби. У 1964-1979 роках тут базувалися Ан-12, які возили вантажі не лише по СРСР, а й за кордон – наприклад, під час гуманітарних місій. А в 1993 році українська транспортна авіація допомагала евакуювати біженців із Грузії. Тож аеродром не вперше може стати мостом між країнами.
Сьогодні ж його потенціал оцінили на Заході. Аналітики зазначають, що Кривий Ріг ідеально вписується в план через розташування – досить далеко від фронту, але достатньо близько, щоб контролювати ситуацію. До того ж місто велике – майже 600 тисяч жителів, розвинена інфраструктура, промислова база. Це не просто точка на карті, а логістичний вузол, який може стати серцем миротворчої операції.
Поки що план розміщення миротворців – лише пропозиція, можна навіт ьсказати – версія, і його доля залежить від переговорів. Але вже зараз у Кривому Розі відчувається рух. Місцева влада мовчить, але чутки про можливі перевірки аеродрому ширяться серед городян. У соцмережах з’являються дописи: «Чи готуємо полосу для гостей із Європи?».
Експерти кажуть, що втілення плану потребуватиме часу й грошей. Аеродром хоч і вцілів, але потребує ремонту – від оновлення смуги до встановлення сучасних систем зв’язку. НАТО, імовірно, виділить кошти, але чи встигнуть усе підготувати до прибуття контингенту? І головне – чи погодяться на це Україна й Росія?
Для Кривого Рогу це може стати поворотним моментом. Місто, яке пережило обстріли й економічні труднощі, отримає шанс на відродження – але й нові виклики. Аеродром, що колись гудів радянськими Іл-76, може зазвучати голосами європейських літаків. І хто знає, можливо, через кілька років ми писатимемо про Кривий Ріг не як про промисловий гігант, а як про миротворчу столицю регіону. Поки що ж залишається чекати – і сподіватися, що мир, який принесуть сюди іноземці, буде справжнім.