В Кривому Розі діє багато різноманітних культурних осередків, воно і не дивно, враховуючи розміри міста, кожен район має шось своє. Тим більше, якщо мова йде про центральні райони міста, такі як Саксаганський. Одним з головних осередків культури були і є відповідно палаци культури, що ми і простежимо на прикладі палацу культури «Мистецький». Доречі, він далеко не завжди так називався.
Поява палаца культури
Після війни почало стрімко розбудовуватись так зване селище імені Артема. Почали будувати його ще у 1930-х роках, але протягом війни, звісно, тут було не до будівництва. Основні роботи тут розгорнулись вже у 1950-х роках, коли в СРСР загалом прийшли до масового промислового будівництва.
Але на поселенні імені Артема пійшли і зовсім особливим шляхом. Одним з перших тут взагалі побудвали саме Палац культури, який отримав ім’я того ж самого Артема. Чому вирішили почати саме з будинку культури не дуже зрозуміло, мабуть так вийшло просто випадково. Населення складалося переважно з шахтарів рудоуправління імені Кірова. Біля палацу культури почали з’являтись і будинки майбутнього поселення, з’явилась і перша вулиця.
Перший сезон роботи палацу розпочався у 1955-1956 роках. Основною функцією був показ різних фільмів, причому як художніх, так і «суспільно-корисних», які мали доносити шахтарям у розвиваючомуся поселенні, що треба трохи потерпіти і попрацювати, і скоро суспільство дійде до комунізму. В світле майбутнє тоді в принципі вірилося, адже масшатбне будівництво допомагало переселити людей з землянок та бараків у нові квартири, хай і маленькі. Але ми трохи відхилилися від теми. Ще у будинку культури функціонували різноманітні гуртки, як художні так і прикладні, де могли займатись як дорослі так і діти.
Архітектура та планування палацу культури
Архітектурне планування палацу культури було доволі типовим для подібних споруд. Його було продумано так, щоб одночасно забезпечити простір для клубної діяльності та видовищних заходів. Видовищна частина, традиційна для клубних та театральних споруд, включає вестибюль, фоє та глядацьку залу з необхідними технічними приміщеннями, розташованими вздовж центральної осі будівлі.
З обох боків до вестибюлю прилягають крила: в одному на першому поверсі розміщені адміністративні кабінети, а на другому — спортивна зала; в іншому — клубні кімнати на першому поверсі та лекційна зала на другому. Головний вхід веде до затишного внутрішнього дворика, куди можна потрапити, пройшовши під масивною колонадою в строгому доричному стилі.
Наприкінці 1980-х палац зазнав доволі масштабної реконструкції. У новій прибудові з’явилися додаткові приміщення для студій, кінозал, а також музей рудника та профспілкова бібліотека — філія №10 комунального закладу «Міська бібліотека для дорослих». Ця бібліотека була створена ще в 1920 році молодими робітниками села Диконка при клубі , що носив тоді ім’я Надії Крупської.
Тоді її фонд налічував лише сотню книг, але з часом він значно розширився. Після зведення палацу в 1955 році бібліотека переїхала в нове приміщення, і нині її фонд перевищує 50 тисяч одиниць — книг і періодичних видань різноманітної тематики, включно з унікальними екземплярами, такими як газета «Кіровець» середини XX століття, що збереглася лише тут. Щороку бібліотеку відвідують близько 15 тисяч читачів.
Палац культури сьогодні і його діячі
До 1999 року палацом опікувався профком рудника, після чого його передали у власність міста. Сьогодні творча діяльність палацу представлена 16 клубними об’єднаннями, три з яких мають статус «народних», а шість — «зразкових». Крім того, діють п’ять аматорських клубів за інтересами.
Творчі колективи палацу очолюють висококваліфіковані фахівці, справжні майстри народної творчості, які поєднують талант, креативність і любов до своєї справи. Наприклад, шоу-група «Нотка» здобула популярність не лише в місті, а й по всій Україні. Більшість пісень у репертуарі колективу написала його керівниця Євгенія Стрімовська. До складу групи входять 25 юних артистів віком від 3 до 16 років. Основна мета «Нотки» — розвиток музичних і хореографічних здібностей дітей, виховання любові до української пісні та культури, а також формування сценічного образу, підбір репертуару та вдосконалення акторської майстерності.
«Нотка» починала з виступів на фестивалях, таких як «Золотий диск», «Пісня скликає друзів» в Одесі та Євпаторії, а також на Всеукраїнському фестивалі пам’яті Назарія Яремчука. У 1985 році колектив отримав звання «зразковий». Ще одним яскравим колективом є ансамбль народно-сценічного танцю «Дзиґа», заснований у 1997 році та удостоєний звання «зразкового» у 2002-му. У складі ансамблю — 40 учасників віком від 5 до 16 років, а очолює його Ірина Кротова. Репертуар «Дзиґи» включає народні й естрадні танці, які вирізняються оригінальними костюмами, якісним музичним оформленням і продуманими сюжетами.
Таланти з «Мистецького»
Ансамбль неодноразово отримував нагороди, зокрема на обласному фестивалі «Срібне джерельце», Всеукраїнському телевізійному фестивалі «Азовські вітрила — 2000», а також на огляді народної творчості в Дніпрі. «Дзиґа» стала володарем Гран-прі Міжрегіонального конкурсу «Танець скликає друзів» і лауреатом I ступеня Міжнародного фестивалю «Перлина Азову».
Завдяки професіоналізму й відданості керівників палацу культури «Мистецький» його колективи стабільно посідають провідні позиції серед творчих об’єднань міста, демонструючи високий рівень на всеукраїнських і міжнародних конкурсах. За роки роботи палац виховав не одне покоління талантів. Серед відомих педагогів — Таїсія Паршина (театр танцю «Пролісок»), Володимир Брейман (ансамбль «Гірник»), Оксана Єфимчук (естрадна студія «Ля-ля-фа»), Людмила Борисова (студія «Арлекін»), Ольга Невельська (театральний колектив), Юлія та Євген Шумило (ансамбль «Натхнення»), а також Юрій Зоря, композитор і керівник вокально-інструментального ансамблю «Кафедра».
Випускники палацу прославили його на весь світ. Наприклад, Володимир Малахов — видатний танцівник, зірка балетних сцен Нью-Йорка, Берліна й Відня; Тетяна Піскарьова — заслужена артистка України; Маша Гойя та Олена Невельська — відомі співачки. Випускниці циркової студії «Арлекін» Оксана Грабар, Юлія Познякова та Анастасія Євдокименко здобули визнання на європейських циркових аренах.
Окрім згаданих колективів, у палаці діють хореографічний колектив «Юність», вокальний ансамбль «Факультет», студія «Нова історія», хор «Ветеран» імені Миколи Буценка, вокальний колектив «Черемшина» та інші, які продовжують розвивати культурне життя міста.
Після повномасштабного вторгнення
З першого дня повномасштабного вторгнення російських військ в Україну підвальні приміщення палацу культури, які раніше слугували для зберігання сценічного реквізиту та декорацій, стали пунктом незламності. Ще під час зведення будівлі підвал проектувався як бомбосховище, тож уже ввечері 24 лютого 2022 року працівники палацу оперативно адаптували його для перебування людей. Завдяки спільним зусиллям місцевих жителів, волонтерів і колективу закладу підвали були прибрані, забезпечені електрикою, обладнані дерев’яними піддонами, теплими ковдрами та запасами питної води.
На лютий 2024 року підвальні приміщення оснащені потужним генератором, сучасними електрообігрівачами, Wi-Fi, великими резервуарами для води, засобами пожежогасіння, необхідними побутовими приладами, меблями, а також спеціальними зонами для матерів із дітьми, надання медичної допомоги та психологічної підтримки. Крім того, тут облаштовано душові кабіни. У період російської агресії кардинально змінилася й основна діяльність палацу культури, який раніше славився масштабними культурними та творчими проєктами. Через небезпеку для життя відвідувачів усі концерти, фестивалі та мистецькі заходи довелося скасувати.
Натомість працівники палацу зосередилися на мистецькому волонтерстві. Уже з перших днів війни учасники «дорослих» творчих колективів відчували потребу висловити свої патріотичні почуття через творчість. Для підтримки бойового духу воїнів ЗСУ, бійців територіальної оборони та місцевих жителів палац організував серію онлайн-концертів, створив кілька патріотичних відеокліпів і передав їх військовим підрозділам. З квітня 2022 року по квітень 2023 року творчі групи палацу здійснили численні виїзні концерти на військових позиціях на Криворіжжі, а згодом, коли фронт відсунувся далі, то і на Херсонщині.
Крім того, уже через кілька днів після початку війни палац став осередком волонтерської діяльності. Тут організували масштабне плетіння маскувальних сіток, до якого долучилися мешканці району. Згодом на базі закладу сформувався повноцінний волонтерський центр, де шиють тактичний одяг, виготовляють військову амуніцію, в’яжуть теплі шкарпетки та займаються іншими видами підтримки армії.
Відновлення творчої діяльності
Відновлення творчої роботи палац розпочав улітку 2022 року. У закладі почали проводити культурно-розважальні програми, ігрові заходи та мистецькі майстер-класи для дітей військовослужбовців і внутрішньо переміщених осіб. До організації цих подій палац залучив благодійні фонди та гуманітарні штаби, що допомогло розширити масштаби заходів і залучити дорослу аудиторію. Керівники творчих колективів, своєю чергою, отримали можливість працювати з новими талановитими вихованцями.
Після перемоги України в цій війні у фоє палацу культури «Мистецький» у Кривому Розі планують організувати урочистий вальс на честь українських героїв і героїнь. Директор закладу Сергій Мігуша запрошує всіх охочих долучитися до цієї події. Усі світлини, використані в цій статті, надані адміністрацією палацу.